24.02.2026 р.
«Болить душа за Україну» до річниці вторгнення
Добрий день, шановні учні! Сьогодні ми зібралися тут, аби відзначити 4 роки від дня, який змінив наше життя, долю нашої країни, і кожного з нас.
Цей день увійшов в історію як символ незламності, мужності, і, безперечно, єдності нашого народу. Ми згадуємо кожного, хто віддав своє життя за мир та свободу нашої України.
Сьогодні минає 4 рік, як росія розпочала повномасштабний наступ на нашу святу Україну, минає третій рік нашого всенародного супротиву; боротьби за кожен клаптик нашої землі, боротьби за волю , незалежність; боротьби за демократію, справедливість..
Боротьби за мир, за рідну домівку, родину, батьків і дітей; боротьби за спокій і тишу, за рожеві світанки, за Чорне море, за степи широкі, за Крим, за кожне спустошене і знищене село і місто…А головне – боротьби за найцінніше – за життя, мир і майбутнє і перемогу.
Переглянути презентацію за посиланням:
Червона калина, чому зажурилась? Вже скоро співуча весна.
Від сліз материнських гілками схилилась, синів забирає війна.
Не плач, не журися, минеться тривога, дай Боже цієї весни,
Птахи сповістять, що уже перемога і більше немає війни...
Схилилася калина у тузі, зажурилася, віти свої буйні похилила. Ягідки червоні на білий сніг зронила. Яскраво горять, пломеніють вони на білому снігу та нагадують нам про тих героїв, які кров’ю рідну землю окропили і життя своє у боротьбі із ворогом російським так рано віддали.
Жертву найбільшу за наше з вами життя заплатили та світлими янголами на небо до Бога відлетіли. Плаче калина, що цвіт української держави третій рік гине у боротьбі із підступним ворогом.
Ти думав що я вмиюся слізьми?
Впаду перед тобою на коліна?
Нащадку сумнозвісної орди
Не по зубах тобі я – Україна!!!
Я – нація, я – сила, я – народ,
Я – світло, що ніколи не згасає,
Я – правда, без прогнилих нагород,
Я – істинна любов, що не вмирає!!!
Ти думав я струмочок без води?
А я ріка стрімка, глибоководна,
Я з кожним днем міцнішаю, а ти?
Все нижче й нижче падаєш, – в безодню…
Сьогодні Україна та український народ переживає важкі часи. Щодня у складних бойових умовах, під кулями та ракетами системи «Град» російських терористів ціною свого життя прикордонники та ЗСУ перешкоджають штучному роз’єднанню країни, демонструючи кращі риси захисників Батьківщини, а саме незламність українського народу.
Війна не здолала українців, не злякала, не зломила, не знищила, не роз’єднала, а навпаки відродила силу, скріпила віру, надію воскресила, любов подвоїла, дух і волю загартувала, до всенародної боротьби проти зла російського об’єднала.
Так, сьогодні українці об'єднані як ніколи, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну, як волонтер, журналіст, учитель і учень, лікар та будівельник, сапер і поліцейський, пекар і водій... Кожен і дорослий, і малий робить свій вклад у загальну святу справу, щоб наблизити перемогу.
Так, багато добрих справ робить сьогодні майже кожен українець, але б нічого могло б і не бути, якби не щоденний подвигом наших захисників і захисниць, які на передовій зупиняють ворога і дарують нам сьогодення та надію на майбутнє. Слава нашим захисникам і захисницям!
Ми всі розуміємо біль всіх втрат і глибоко співчуваємо родинам загиблих. Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів, цивільних, лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам’ять вічності.
Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам’ять тих, хто віддав своє життя за нас, за наше краще життя.
Хвилина мовчання
Власне, наше життя вже ніколи не буде таким, як колись.Чимало слів уже зараз змінили своє значення.
Рано – вранці на світанку босими ногами
Йшла до Бога Україна тихо з молитвами.
Одягнувши вишиванку, розпустила коси
Щоб просити Бога сили і кращої долі
Вітер коси розплітає – суне чорна хмара .
Впала вона на коліна і Його питала:
Україна: За що мені така кара? Чим я завинила?
Що знов круки чорні крячуть і ростуть могили?
Дзвони дзвонять вже щоденно…днями і ночами…
Сини мої полягли … все вкрито хрестами
Чи я тобі не молилась ? Чи дітей не вчила любить землю і Тебе?
Прошу дай нам сили!
Скажи мені, Отче милий , скільки ще терпіти?
Як синів уберегти ?Скільки ще молитись?!
…І почувся з неба глас:
Встань! Вже скоро, мила!
Той хто хотів здолать тебе – сам вляже в могилу.
Потерпи ще трішки – Я загою рани.
Бо Я чув всі молитви – Мир скоро настане!
Воля й доля в твоїм домі , повір скоро буде!
А ворога не пробачать ані Я – ні люди!»
Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.
Напевно, кожен українець зараз задумується над тим, а що ж буде коли настане перемога?
Коли закінчиться війна
І пролунає "Перемога!"
До нас повернеться весна
Красива, тиха... босонога...
Коли закінчиться війна
Зітхне з полегшенням країна,
Біди обірветься струна-
Щаслива стане Україна...
Коли закінчиться війна
Знов поєднаються родини...
З руїн відродиться земля...
...Лиха орда назавжди згине...
Коли закінчиться війна
Усі заплачемо...я знаю...
І закарбуєм імена
Всіх тих, кого уже немає ..
Коли закінчиться війна
І буде чистим мирне небо...
Колись закінчиться вона
Лиш духом падати не треба ...
Україно, ми боремось за тебе і нізащо не зупинимося, адже ми на своїй землі, ми в себе вдома. Перемога за нами! Усе буле добре! Усе буде Україна!
Слава Україні!
Героям слава!
Комментарии
Отправить комментарий